Нормативні документи
Про проведення Першого уроку
у 2014/2015 навчальному році
Лист МОН № 1/9-388 від 1.08.2014 року
Суспільно-політична ситуація та події останніх місяців, окупація Російською Федерацією Криму, збройні акції російських терористів у східних регіонах України обумовили тему Першого уроку 2014/2015 навчального року – «Україна – єдина країна».
Метою Першого уроку є формування в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.
Під час уроку мають бути реалізовані такі завдання:
ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення державності України;
формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;
формувати готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни;
виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну.
Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними і мають стати творчим доробком кожного педагога, але обирати їх слід з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів. Глибшому та усвідомленому сприйняттю теми сприятиме відповідне оформлення місця проведення уроку: зображення державних символів, географічна карта України, портрети відомих українців, афоризми про патріотизм, боротьбу за свободу тощо.
Доцільними будуть наявність елементів державної символіки в одязі вчителя та учнів, як то жовто-блакитні стрічки, та використання національного вбрання, що підкреслить єдність народу України.
На урок можна запросити гостей – громадських, наукових, культурних діячів, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, батьківської громади, відомих українців. Живе спілкування з гостями, зокрема, з людьми, які є гордістю України (певного регіону, міста), має велике виховне значення.
Основний зміст Першого уроку має бути спрямований на утвердження єдності України, нероздільності її території та народу, що її населяє. Важливо акцентувати увагу дітей на тому, що Крим і Донбас – це Україна, що люди, які мешкають на цих територіях, – громадяни України.
Під час проведення Першого уроку вчитель має сприяти усвідомленню учнями спільності інтересів усіх громадян держави в розбудові України, необхідності інтелектуального, творчого та фізичного розвитку кожної особистості задля розквіту держави в цілому, формуванню міжнаціональної толерантності.
На уроці доцільно звернутись до подій минулого та сьогодення, що засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя: існування могутньої Київської держави Володимира Великого, Ярослава Мудрого, створення першої християнської республіки в Європі – Запорізької Січі, започаткування власної державності в Українській Народній Республіці, проголошення в 1991 році незалежності України, прояву громадянської активності під час Помаранчевої революції 2004 року, і, звичайно, Революції гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні, подвигу українських військових та добровольців у боротьбі із російськими бойовиками, які тероризують східні регіони України.
У цей момент уроку доцільно оголосити хвилину мовчання з метою вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, воїнів та інших загиблих у боротьбі за свободу, цілісність та єдність нашої держави.
Вчитель має акцентувати увагу на тому, що патріотизм – це звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки під час надзвичайних ситуацій. Важливо, щоб учні ідентифікували себе з українським народом, прагнули жити в Україні, розуміли необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіння державною мовою, шанобливого ставлення до історії, культури та традицій українського народу.
При підготовці до Першого уроку для учнів початкової та основної школи рекомендуємо використовувати методичні матеріали, розроблені Черкаським та Рівненським обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти. Зазначені матеріали розміщено на сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Заступник Міністра Павло Полянський
Освіта.ua
01.08.2014
II. Державна підсумкова атестація в основній школі
Державна підсумкова атестація зі світової літератури в основній школі проводиться у письмовій формі за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації зі світової літератури. 9 клас» (авт. Фоміна С. П., Таранік-Ткачук К. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014) або в усній формі за білетами.
Пропонований збірник завдань укладений відповідно до чинної програми зі світової літератури, охоплює навчальний матеріал 8 і 9 класів і містить 20 варіантів завдань. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
На виконання завдання державної підсумкової атестації зі світової літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).
Тестові завдання призначені для комплексної перевірки знань з навчального предмета і побудовані таким чином, щоб дати учням можливість показати вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, виявляти його розуміння, усвідомлення родової й жанрової специфіки та стильової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики. Важливим також є сприйняття твору в літературно-мистецькому контексті епохи, коли його було написано, у зв’язках із літературними традиціями.
У збірнику вміщено завдання різних форм: на обрання однієї правильної відповіді; на встановлення послідовності, на встановлення відповідності, завдання відкритого типу (учень має написати твір-мініатюру обсягом 1 сторінка на запропоновану тему, в якому продемонструвати сформованість базових знань зі світової літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння висловити свої думки про художній твір, вміння аналізувати різні за своєю жанровою специфікою твори, а також проявити самостійність суджень, уміння спиратися на тексти письменників, підбирати потрібну форму вислову, визначати національну своєрідність конкретного тексту).
Для відповіді на тестові завдання використовується зразок бланка відповідей, розміщений на останніх сторінках посібника. Цей зразок учитель може скопіювати у необхідній кількості. Відповіді на завдання відкритого типу учні виконують на окремих аркушах зі штампом навчального закладу, що додаються до заготовлених бланків відповідей.
Користуватися текстами, підручниками, іншими посібниками (словниками, довідниками) під час складання державної підсумкової атестації зі світової літератури не дозволяється.
В усній формі атестація зі світової літератури проводиться за білетами (додаток 2). Кожний з 25 білетів складається з двох завдань, які передбачають перевірку знань школярів про головні етапи розвитку світового літературного процесу, розуміння учнями теоретико-літературних понять, вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, ілюструвати розповідь про художні особливості історичних та літературних епох відповідними прикладами з художніх творів, виразно читати напам‘ять поетичні твори тощо.
ІІІ. Державна підсумкова атестація у старшій школі
Державна підсумкова атестація зі світової літератури в 11 класі проводиться у письмовій формі за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації зі світової літератури. 11 клас» (авт. Таранік-Ткачук К. В., Фоміна С. П. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014).
Перевірка знань учнів у вигляді завдань у тестовій формі дозволяє вчителю визначити рівень навчальних досягнень учнів водночас із багатьох тем і розділів програми; об’єктивно оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу; створити для всіх учнів рівні умови під час складання тестів.
Пропонований збірник завдань у тестовій формі для державної підсумкової атестації укладений відповідно до чинних програм зі світової літератури, охоплює навчальний матеріал 10 та 11 класів і містить 20 варіантів атестаційних завдань.
Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
Тестові завдання призначені для комплексної перевірки знань зі світової літератури та побудовані так, щоб учні змогли продемонструвати розуміння художнього твору, вміння аналізувати та інтерпретувати його, усвідомлювати його родову і жанрову специфіку, стильову своєрідність, багатство його ідейно-художнього змісту та особливості поетики. Творча робота має відображати сформованість базових знань зі світової літератури, уявлення про художню літературу як мистецтв слова, уміння висловити свої думки про художній твір, аналізувати різні за своєю жанровою специфікою твори, проявити самостійність суджень, уміння спиратися на тексти письменників, добирати потрібну форму вислову, визначати національну своєрідність конкретного тексту).
У залежності від того, за яким рівнем (стандарту, академічним, профільним) учні вивчали світову літературу в школі, вони мають виконати різний комплект завдань. Кількість завдань для рівня стандарту та академічного (профільного) відрізняється.
До збірника увійшли завдання різних форм:
- завдання 1-24 передбачають вибір однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих;
- завдання 25-27 передбачають встановлення відповідності (до кожного рядка, позначеного буквою, учень добирає відповідник, позначений цифрою);
- завдання 28 передбачає написання стислого твору-роздуму на запропоновану тему (ця творча робота відображає сформованість базових знань зі світової літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння самостійно мислити, аналізувати різні за жанровою специфікою твори й висловлювати щодо них власні думки, спиратися на художні тексти, добирати відповідну форму вислову, визначати національну своєрідність твору).
Завдання з позначками «СА» та «С» призначено для рівня стандарту; завдання з позначками «СА» та «АП» - для академічного та профільного рівнів.
На виконання завдання державної підсумкової атестації зі світової літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).
Білет № 1
1. Охарактеризуйте античність як історичну і культурну добу, колиску європейської цивілізації.
2. Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії “Фауст” Й.В. Гете.
Білет № 2
1. Назвіть найвідоміші цикли давньогрецьких міфів. Охарактеризуйте один з них на вибір.
2. Поясніть втілення вищих духовних поривань в образі Фауста (трагедія Й.В. Гете «Фауст»).
Білет № 3
1. Розкажіть про Гомера як легендарного основоположника європейської літератури. Поясніть суть гомерівського питання.
2. Поясніть своєрідність зображення теми кохання в трагедії "Фауст" Й.В. Гете. Охарактеризуйте образи Фауста й Маргарити.
Білет № 4
1. Дайте характеристику гомерівського епосу як енциклопедії життя стародавніх греків.
2. Охарактеризуйте бароко як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники).
Білет № 5
1. Охарактеризуйте романтизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники).
2. Розкрийте ідею жертовності та стійкості в трагедії Есхіла «Прометей закутий». Поясніть суть поняття «прометеїзм».
Білет № 6
1. Розкрийте тему патріотичного служіння державі, величі Риму як основного пафосу поеми Вергілія «Енеїда».
2. Поясніть, як у драмі Фрідріха Шиллера «Вільгельм Телль» втілюються просвітницькі ідеї.
Білет № 7
1. Охарактеризуйте Веди, Біблію, Коран як пам’ятки світової літератури.
2. Розкрийте моральний сенс історії злету й падіння крихітки Цахеса у творі Е.Т.А. Гофмана.
Білет № 8
1. Охарактеризуйте Середньовіччя як історичну і культурну добу (хронологічні межі, жанрове розмаїття, найвидатніші представники).
2. Розкрийте сутність конфлікту між ентузіастами та філістерами в творі Е.Т.А. Гофмана "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер".
Білет № 9
1. Поясніть роль поєднання історичної правди та художнього вимислу у героїчному епосі «Пісня про Роланда».
2. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви "Кримських сонетів" Адама Міцкевича. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 10
1. Розкрийте особливості середньовічної китайської поезії (на прикладі вивчених творів Лі Бо і Ду Фу).
2. Поясніть поетичне новаторство творів Д.Н.Г. Байрона. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 11
1. Розкажіть про відображення внутрішнього світу і почуттів людини в поезії Омара Хайяма (на прикладі вивчених творів). Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
2. Визначте риси характеру та світогляду романтичного героя на прикладі поеми Д.Н.Г. Байрона «Мазепа».
Білет № 12
1. Охарактеризуйте Відродження як історичну і культурну добу (хронологічні межі, значення терміна, найвидатніші представники).
2. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви поезій Генріха Гейне. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 13
1. Розкрийте духовний і моральний сенс подорожі героя в потойбічний світ у "Божественній комедії" Данте.
2. Зазначте основні особливості любовної лірики Олександра Пушкіна (на прикладі вивчених творів). Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 14
1. Розкрийте особливості середньовічної персько-таджицької поезії (на прикладі вивчених творів Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза).
2. Охарактеризуйте твір «Євгеній Онєгін» Олександра Пушкіна як соціально-психологічний роман у віршах.
Білет № 15
1. Визначте особливості композиції «Божественної комедії» Данте та її роль у розкритті ідейного задуму твору.
2. Дайте характеристику образу Тетяни Ларіної в романі Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін».
Білет № 16
1. Охарактеризуйте класицизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття й найвидатніші представники).
2. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви лірики Михайла Лермонтова. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 17
1. Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра «Міщанин-шляхтич».
2. Дайте характеристику образу Печоріна в романі Михайла Лермонтова «Герой нашого часу».
Білет № 18
1. Охарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху (головні ідеї, найвідоміші представники).
2. Визначте своєрідність зображення теми кохання в «Книзі пісень» Франческо Петрарки. Прочитайте напам’ять сонет (за вибором учня).
Білет № 19
1. Розкрийте романтичні й реалістичні тенденції в літературі першої третини XIX ст. (на прикладі вивчених творів).
2. Розкрийте своєрідність ренесансного сприйняття кохання в сонетах Вільяма Шекспіра (на прикладі вивчених творів). Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 20
1. Визначте і прокоментуйте головні морально-філософські мотиви трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет».
2. Дайте характеристику жіночім персонажам роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу».
Білет № 21
1. Доведіть, що образ Гамлета у трагедії Вільяма Шекспіра є втіленням ренесансних ідеалів.
2. Розкрийте проблематику роману Сервантеса «Дон Кіхот». Поясніть суть поняття «донкіхотство».
Білет № 22
1. Визначте філософсько-моральний конфлікт драми Педро Кальдерона «Життя – це сон».
2. Дайте характеристику образу Санчо Панси в романі Сервантеса «Дон Кіхот».
Білет № 23
1. Поясніть ідейний зміст і зазначте особливості композиції філософської повісті Вольтера «Простак».
2. Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника.
Білет № 24
1. Назвіть вічні образи у світовій літературі (на прикладі вивчених творів). Охарактеризуйте один на вибір.
2. Розкажіть про долю «маленької людини» та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя «Шинель».
Білет № 25
1. Визначте сутність конфлікту між ідеалом і дійсністю в романі Сервантеса «Дон Кіхот».
2. Розкажіть про українську перекладацьку школу (традиції, постаті, здобутки).
Катерина Таранік-Ткачук,
в.о. начальника відділу експериментальної педагогіки та управління освітою
департаменту загальної середньої та дошкільної освіти
Міністерства освіти і науки України,
канд. пед. наук
Головною метою вивчення світової літератури у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:
- формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;
- виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;
- відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
- давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
- навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;
- розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);
- формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;
- виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,
- відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.
Об’єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.
У 2013-2014 навчальному році вивчення світової літератури у 5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.
5 клас за новою навчальною програмою розпочинає новий етап літературної освіти – прилучення до читання (5-7 класи), який продовжує етап літературного читання, що здійснювався у початковій школі. У зв’язку із підготовкою школярів до входження в сучасний світ і життя в умовах інформаційного суспільства необхідно залучити сучасні інформаційні технології для формування якостей творчого читача (Інтернет-портали бібліотек, сайти письменників і т.д.).
Згідно з новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти передбачається реалізація чотирьох змістових ліній: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.
З метою підвищення мотивації учнів до вивчення української та іноземних мов у програмі з 5 класу закладено можливість читання художніх творів зарубіжних авторів в українських перекладах і мовами оригіналів (англійською, німецькою, французькою, російською тощо – за умови достатньої підготовленості учнів і вчителя).
У програмі збільшено варіативний компонент (20% – 14 годин із 70 на рік): резервний час (6 годин), уроки розвитку мовлення (4 години), уроки позакласного читання (4 години), коли вчитель може обрати твір із переліку додаткової літератури, розподілити додаткові години у межах розділу або теми, врахувавши свої уподобання, інтереси учнів, особливості й рівень підготовки класу.
Новий розділ «Сучасна література» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх особистісного вибору цікавої книжки. Відповідно до Концепції літературної освіти збережена орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (у програмі зменшено кількість і обсяг творів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме формуванню поваги до книги).
У рубриці «Україна і світ» збережено українські культурні цінності в умовах глобалізованого світу, утвердження пріоритетів нашого суспільства: мораль, патріотизм, толерантність, проблеми, знання української мови та іноземних мов, входження в мультикультурний світ.
Вивчення світової літератури у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:
· Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.
· Волощук Є.В. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2013.
Представлені підручники відповідають вимогам нової програми зі світової літератури для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.
У підручнику авторського колективу Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. реалізовано змістові лінії нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти – емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, культурологічну. По-новому представлено життя і творчість письменників на підставі сучасних матеріалів, у тому числі з інших країн.
У виданні представлено найкращі класичні, а також зроблено нові переклади програмних творів. Здійснено міжпредметні зв'язки світової літератури з курсами української літератури, української та іноземних мов.
Рубрики «Порівнюємо», «Обговорюємо», «Творчі завдання» та ін. засвідчують застосування інтерактивних технологій вивчення художніх текстів.
У сучасний період обсяг інформації довкола учня постійно збільшується, це стосується й інформації щодо художньої літератури. У зв’язку з цим головне завдання підручника зі світової літератури – дати базові знання, основну інформацію про літературу як вид мистецтва, прилучити учнів до читання художньої літератури і водночас навчити їх вчитися, тобто працювати з іншими джерелами інформації, самостійно шукати потрібну книгу, читати та оцінювати її, вивчати іноземні мови і культурні здобутки різних країн, що сприяє розширенню кругогляду молоді.
Основна інформація, вміщена в підручнику, поглиблюється і поширюється з допомогою інших супровідних видань для учнів і вчителів, розроблених членами авторського колективу, що утворюють навчально-методичний комплект до підручника (робочий зошит, зошит для контрольного оцінювання, хрестоматії художніх творів (мовами оригіналів та в українських перекладах) із відповідним методичним супроводом, дисками додаткових мультимедійних матеріалів, навчально-методичними матеріалами для вчителів).
Дидактичний матеріал у підручнику Волощук Є.В. структурований за таким алгоритмом: стаття про літературне явище та/або про письменника – художній текст – вияскравлення контексту (культурного, мистецького, літературного тощо). Художні твори, передбачені програмою для текстуального вивчення, представлені найкращими українськими перекладами. Великі за обсягом твори подані у скороченому вигляді, який є достатнім для їх обговорення на уроках у межах визначеного програмою навчального часу.
У випадках зазначеного у програмі варіативного вибору художніх творів у підручнику для текстуального вивчення пропонується один твір, а решта інших презентуються у рубриці «Літературний навігатор», яка включає стислий анонс творів та запитання і завдання для їх самостійного опрацювання.
Для ефективної реалізації визначених Державним стандартом та навчальною програмою змістових ліній літературної освіти була розроблена система додаткових рубрик: «Словник Мудрої Сови», «Літературна кухня», «Довідка Кота Вченого», «Авторитетна цитата», «Український мотив», «У світі мистецтва».
Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань за завдань, серед яких є такі, що розраховані на роботу в парах та групах.
Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань за завдань, серед яких є такі, що розраховані на роботу в парах та групах.
Вивчення світової літератури у 6—9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством: Зарубіжна література. 5—12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. — К., Ірпінь: Перун, 2005.
Вивчення світової літератури у 10—11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення світової літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю трьох профільних програм із світової літератури.
Світова література. 10—11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко — керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, 0.0. Покатілова. — К.: Грамота, 2011.
Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011
Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям. Профільний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011.
№ 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму зі світової літератури.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8—9 класи. / За загальною науковою редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; програму підготували: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська, К.Н. Баліна.
Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання, а відтак — до майбутнього опанування у вищих навчальних закладах фахів, пов'язаних із потребою в поглибленому знанні світової літератури (філолог, викладач вищого навчального закладу, учитель-словесник, журналіст, диктор телебачення, літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).
Навчальний предмет «Світова література» викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов (вивчення в закладі відповідної мови, достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу), бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (скажімо, творів Л.М. Толстого — російською, Б. Шоу — англійською, Ф. Кафки, Р.М.Рільке — німецькою, Гійома Аполлінера — французькою і т. д.). У такому разі предмет "Світова література" виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними мовами.
Оскільки з переважною більшістю художніх текстів на практиці учні ознайомлюються в перекладах українською мовою, особливу увагу слід звернути на якість цих перекладів, навчаючи школярів порівнянню творів на вісях «переклад—оригінал» і «переклад—переклад».
У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах світова література вивчатиметься за програмами:
У 5 класі: Світова література. 5—9 класи. Навчальна програма для учнів загальноосвітніх навчальних закладів / Укладачі: О.М. Ніколенко, К.В. Таранік-Ткачук, С.П. Фоміна, О.В. Ревнивцева, Т.П. Сегеда, Н.В. Онищенко — К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
У 6—9 класах: Зарубіжна література. 5—12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. — К, Ірпінь: Перун, 2005.
У 10—11 класах: Світова література. 10—11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко — керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Балі¬на, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. — К.: Грамота, 2011.
У 10—12 класах: Зарубіжна література. 10—12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко — керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А Тригуб, О.О. Покатілова. — К: Грамота, 2009.
Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.
Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством, вміщено у збірнику:
Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. 8—11 класи. Книга 1 /За загальною ред.: Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. — Тернопіль: Мандрівець, 2011. — 336 с.
Організаційні аспекти щодо використання програм курсів за вибором і факультативів зазначено в інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013—2014 навчальному році (лист Міністерства від 01.06.2012 року № 1/9-426).
Для систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов'язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Про проведення Першого уроку
у 2014/2015 навчальному році
Лист МОН № 1/9-388 від 1.08.2014 року
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
№ 1/9-388 від 01 серпня 2014 року
Департаменти (управління) освіти
і науки обласних, Київської
міської державних адміністрацій
Інститути післядипломної
педагогічної освіти
Про проведення Першого уроку
у 2014/2015 н. р.
Суспільно-політична ситуація та події останніх місяців, окупація Російською Федерацією Криму, збройні акції російських терористів у східних регіонах України обумовили тему Першого уроку 2014/2015 навчального року – «Україна – єдина країна».
Метою Першого уроку є формування в учнів розуміння єдності й цілісності України, її багатонаціонального народу як національної ідеї розвитку вільної, незалежної, демократичної та заможної держави.
Під час уроку мають бути реалізовані такі завдання:
ознайомити учнів з основними історичними подіями становлення державності України;
формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу;
формувати готовність служити Батьківщині своєю працею та стати на захист державних інтересів країни;
виховувати повагу до державних символів, шанобливе ставлення до традицій українців та представників інших національностей, що населяють країну.
Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними і мають стати творчим доробком кожного педагога, але обирати їх слід з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів. Глибшому та усвідомленому сприйняттю теми сприятиме відповідне оформлення місця проведення уроку: зображення державних символів, географічна карта України, портрети відомих українців, афоризми про патріотизм, боротьбу за свободу тощо.
Доцільними будуть наявність елементів державної символіки в одязі вчителя та учнів, як то жовто-блакитні стрічки, та використання національного вбрання, що підкреслить єдність народу України.
На урок можна запросити гостей – громадських, наукових, культурних діячів, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, батьківської громади, відомих українців. Живе спілкування з гостями, зокрема, з людьми, які є гордістю України (певного регіону, міста), має велике виховне значення.
Основний зміст Першого уроку має бути спрямований на утвердження єдності України, нероздільності її території та народу, що її населяє. Важливо акцентувати увагу дітей на тому, що Крим і Донбас – це Україна, що люди, які мешкають на цих територіях, – громадяни України.
Під час проведення Першого уроку вчитель має сприяти усвідомленню учнями спільності інтересів усіх громадян держави в розбудові України, необхідності інтелектуального, творчого та фізичного розвитку кожної особистості задля розквіту держави в цілому, формуванню міжнаціональної толерантності.
На уроці доцільно звернутись до подій минулого та сьогодення, що засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя: існування могутньої Київської держави Володимира Великого, Ярослава Мудрого, створення першої християнської республіки в Європі – Запорізької Січі, започаткування власної державності в Українській Народній Республіці, проголошення в 1991 році незалежності України, прояву громадянської активності під час Помаранчевої революції 2004 року, і, звичайно, Революції гідності, що призвела до політичних та суспільних змін в Україні, подвигу українських військових та добровольців у боротьбі із російськими бойовиками, які тероризують східні регіони України.
У цей момент уроку доцільно оголосити хвилину мовчання з метою вшанування пам’яті Героїв Небесної сотні, воїнів та інших загиблих у боротьбі за свободу, цілісність та єдність нашої держави.
Вчитель має акцентувати увагу на тому, що патріотизм – це звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки під час надзвичайних ситуацій. Важливо, щоб учні ідентифікували себе з українським народом, прагнули жити в Україні, розуміли необхідність дотримання конституційних та правових норм, володіння державною мовою, шанобливого ставлення до історії, культури та традицій українського народу.
При підготовці до Першого уроку для учнів початкової та основної школи рекомендуємо використовувати методичні матеріали, розроблені Черкаським та Рівненським обласними інститутами післядипломної педагогічної освіти. Зазначені матеріали розміщено на сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Заступник Міністра Павло Полянський
Освіта.ua
01.08.2014
Методичні рекомендації щодо проведення державної
підсумкової атестації
у загальноосвітніх навчальних закладах
у 2013/2014 навчальному році
Додаток 1
до листа Міністерства освіти
і науки України
від 14.02. 2014 № 1/9-115
II. Державна підсумкова атестація в основній школі
Державна підсумкова атестація зі світової літератури в основній школі проводиться у письмовій формі за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації зі світової літератури. 9 клас» (авт. Фоміна С. П., Таранік-Ткачук К. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014) або в усній формі за білетами.
Пропонований збірник завдань укладений відповідно до чинної програми зі світової літератури, охоплює навчальний матеріал 8 і 9 класів і містить 20 варіантів завдань. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
На виконання завдання державної підсумкової атестації зі світової літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).
Тестові завдання призначені для комплексної перевірки знань з навчального предмета і побудовані таким чином, щоб дати учням можливість показати вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, виявляти його розуміння, усвідомлення родової й жанрової специфіки та стильової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики. Важливим також є сприйняття твору в літературно-мистецькому контексті епохи, коли його було написано, у зв’язках із літературними традиціями.
У збірнику вміщено завдання різних форм: на обрання однієї правильної відповіді; на встановлення послідовності, на встановлення відповідності, завдання відкритого типу (учень має написати твір-мініатюру обсягом 1 сторінка на запропоновану тему, в якому продемонструвати сформованість базових знань зі світової літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння висловити свої думки про художній твір, вміння аналізувати різні за своєю жанровою специфікою твори, а також проявити самостійність суджень, уміння спиратися на тексти письменників, підбирати потрібну форму вислову, визначати національну своєрідність конкретного тексту).
Для відповіді на тестові завдання використовується зразок бланка відповідей, розміщений на останніх сторінках посібника. Цей зразок учитель може скопіювати у необхідній кількості. Відповіді на завдання відкритого типу учні виконують на окремих аркушах зі штампом навчального закладу, що додаються до заготовлених бланків відповідей.
Користуватися текстами, підручниками, іншими посібниками (словниками, довідниками) під час складання державної підсумкової атестації зі світової літератури не дозволяється.
В усній формі атестація зі світової літератури проводиться за білетами (додаток 2). Кожний з 25 білетів складається з двох завдань, які передбачають перевірку знань школярів про головні етапи розвитку світового літературного процесу, розуміння учнями теоретико-літературних понять, вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, ілюструвати розповідь про художні особливості історичних та літературних епох відповідними прикладами з художніх творів, виразно читати напам‘ять поетичні твори тощо.
ІІІ. Державна підсумкова атестація у старшій школі
Державна підсумкова атестація зі світової літератури в 11 класі проводиться у письмовій формі за «Збірником завдань для державної підсумкової атестації зі світової літератури. 11 клас» (авт. Таранік-Ткачук К. В., Фоміна С. П. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2014).
Перевірка знань учнів у вигляді завдань у тестовій формі дозволяє вчителю визначити рівень навчальних досягнень учнів водночас із багатьох тем і розділів програми; об’єктивно оцінити рівень засвоєння навчального матеріалу; створити для всіх учнів рівні умови під час складання тестів.
Пропонований збірник завдань у тестовій формі для державної підсумкової атестації укладений відповідно до чинних програм зі світової літератури, охоплює навчальний матеріал 10 та 11 класів і містить 20 варіантів атестаційних завдань.
Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
Тестові завдання призначені для комплексної перевірки знань зі світової літератури та побудовані так, щоб учні змогли продемонструвати розуміння художнього твору, вміння аналізувати та інтерпретувати його, усвідомлювати його родову і жанрову специфіку, стильову своєрідність, багатство його ідейно-художнього змісту та особливості поетики. Творча робота має відображати сформованість базових знань зі світової літератури, уявлення про художню літературу як мистецтв слова, уміння висловити свої думки про художній твір, аналізувати різні за своєю жанровою специфікою твори, проявити самостійність суджень, уміння спиратися на тексти письменників, добирати потрібну форму вислову, визначати національну своєрідність конкретного тексту).
У залежності від того, за яким рівнем (стандарту, академічним, профільним) учні вивчали світову літературу в школі, вони мають виконати різний комплект завдань. Кількість завдань для рівня стандарту та академічного (профільного) відрізняється.
До збірника увійшли завдання різних форм:
- завдання 1-24 передбачають вибір однієї правильної відповіді з чотирьох запропонованих;
- завдання 25-27 передбачають встановлення відповідності (до кожного рядка, позначеного буквою, учень добирає відповідник, позначений цифрою);
- завдання 28 передбачає написання стислого твору-роздуму на запропоновану тему (ця творча робота відображає сформованість базових знань зі світової літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння самостійно мислити, аналізувати різні за жанровою специфікою твори й висловлювати щодо них власні думки, спиратися на художні тексти, добирати відповідну форму вислову, визначати національну своєрідність твору).
Завдання з позначками «СА» та «С» призначено для рівня стандарту; завдання з позначками «СА» та «АП» - для академічного та профільного рівнів.
На виконання завдання державної підсумкової атестації зі світової літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).
Додаток 2
до листа Міністерства освіти
і науки України
від 14.02. 2014 № 1/9-115
Світова література
9 клас
Білет № 1
1. Охарактеризуйте античність як історичну і культурну добу, колиску європейської цивілізації.
2. Розкрийте проблему боротьби добра і зла як рушійної сили розвитку світу в трагедії “Фауст” Й.В. Гете.
Білет № 2
1. Назвіть найвідоміші цикли давньогрецьких міфів. Охарактеризуйте один з них на вибір.
2. Поясніть втілення вищих духовних поривань в образі Фауста (трагедія Й.В. Гете «Фауст»).
Білет № 3
1. Розкажіть про Гомера як легендарного основоположника європейської літератури. Поясніть суть гомерівського питання.
2. Поясніть своєрідність зображення теми кохання в трагедії "Фауст" Й.В. Гете. Охарактеризуйте образи Фауста й Маргарити.
Білет № 4
1. Дайте характеристику гомерівського епосу як енциклопедії життя стародавніх греків.
2. Охарактеризуйте бароко як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники).
Білет № 5
1. Охарактеризуйте романтизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття і найвидатніші представники).
2. Розкрийте ідею жертовності та стійкості в трагедії Есхіла «Прометей закутий». Поясніть суть поняття «прометеїзм».
Білет № 6
1. Розкрийте тему патріотичного служіння державі, величі Риму як основного пафосу поеми Вергілія «Енеїда».
2. Поясніть, як у драмі Фрідріха Шиллера «Вільгельм Телль» втілюються просвітницькі ідеї.
Білет № 7
1. Охарактеризуйте Веди, Біблію, Коран як пам’ятки світової літератури.
2. Розкрийте моральний сенс історії злету й падіння крихітки Цахеса у творі Е.Т.А. Гофмана.
Білет № 8
1. Охарактеризуйте Середньовіччя як історичну і культурну добу (хронологічні межі, жанрове розмаїття, найвидатніші представники).
2. Розкрийте сутність конфлікту між ентузіастами та філістерами в творі Е.Т.А. Гофмана "Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер".
Білет № 9
1. Поясніть роль поєднання історичної правди та художнього вимислу у героїчному епосі «Пісня про Роланда».
2. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви "Кримських сонетів" Адама Міцкевича. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 10
1. Розкрийте особливості середньовічної китайської поезії (на прикладі вивчених творів Лі Бо і Ду Фу).
2. Поясніть поетичне новаторство творів Д.Н.Г. Байрона. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 11
1. Розкажіть про відображення внутрішнього світу і почуттів людини в поезії Омара Хайяма (на прикладі вивчених творів). Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
2. Визначте риси характеру та світогляду романтичного героя на прикладі поеми Д.Н.Г. Байрона «Мазепа».
Білет № 12
1. Охарактеризуйте Відродження як історичну і культурну добу (хронологічні межі, значення терміна, найвидатніші представники).
2. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви поезій Генріха Гейне. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 13
1. Розкрийте духовний і моральний сенс подорожі героя в потойбічний світ у "Божественній комедії" Данте.
2. Зазначте основні особливості любовної лірики Олександра Пушкіна (на прикладі вивчених творів). Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 14
1. Розкрийте особливості середньовічної персько-таджицької поезії (на прикладі вивчених творів Рудакі, Омара Хайяма, Гафіза).
2. Охарактеризуйте твір «Євгеній Онєгін» Олександра Пушкіна як соціально-психологічний роман у віршах.
Білет № 15
1. Визначте особливості композиції «Божественної комедії» Данте та її роль у розкритті ідейного задуму твору.
2. Дайте характеристику образу Тетяни Ларіної в романі Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін».
Білет № 16
1. Охарактеризуйте класицизм як напрям у літературі та мистецтві (особливості світосприйняття, художні відкриття й найвидатніші представники).
2. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви лірики Михайла Лермонтова. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 17
1. Поясніть природу сміху та назвіть засоби комічного у творі Мольєра «Міщанин-шляхтич».
2. Дайте характеристику образу Печоріна в романі Михайла Лермонтова «Герой нашого часу».
Білет № 18
1. Охарактеризуйте Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху (головні ідеї, найвідоміші представники).
2. Визначте своєрідність зображення теми кохання в «Книзі пісень» Франческо Петрарки. Прочитайте напам’ять сонет (за вибором учня).
Білет № 19
1. Розкрийте романтичні й реалістичні тенденції в літературі першої третини XIX ст. (на прикладі вивчених творів).
2. Розкрийте своєрідність ренесансного сприйняття кохання в сонетах Вільяма Шекспіра (на прикладі вивчених творів). Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).
Білет № 20
1. Визначте і прокоментуйте головні морально-філософські мотиви трагедії Вільяма Шекспіра «Гамлет».
2. Дайте характеристику жіночім персонажам роману Михайла Лермонтова «Герой нашого часу».
Білет № 21
1. Доведіть, що образ Гамлета у трагедії Вільяма Шекспіра є втіленням ренесансних ідеалів.
2. Розкрийте проблематику роману Сервантеса «Дон Кіхот». Поясніть суть поняття «донкіхотство».
Білет № 22
1. Визначте філософсько-моральний конфлікт драми Педро Кальдерона «Життя – це сон».
2. Дайте характеристику образу Санчо Панси в романі Сервантеса «Дон Кіхот».
Білет № 23
1. Поясніть ідейний зміст і зазначте особливості композиції філософської повісті Вольтера «Простак».
2. Розкажіть про вплив української культури на розвиток творчості Миколи Гоголя як українського і російського письменника.
Білет № 24
1. Назвіть вічні образи у світовій літературі (на прикладі вивчених творів). Охарактеризуйте один на вибір.
2. Розкажіть про долю «маленької людини» та загальне значення цього визначення у повісті Миколи Гоголя «Шинель».
Білет № 25
1. Визначте сутність конфлікту між ідеалом і дійсністю в романі Сервантеса «Дон Кіхот».
2. Розкажіть про українську перекладацьку школу (традиції, постаті, здобутки).
Методичні рекомендації щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх
навчальних закладах у 2013/14 н.р.
Катерина Таранік-Ткачук,
в.о. начальника відділу експериментальної педагогіки та управління освітою
департаменту загальної середньої та дошкільної освіти
Міністерства освіти і науки України,
канд. пед. наук
Головною метою вивчення світової літератури у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності.
Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати такі основні завдання:
- формувати в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури українського та інших народів світу;
- виховувати повагу до духовних скарбів українського народу та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну, релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати, формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й примножувати кращі національні традиції;
- відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах;
- давати школярам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, потрібних для повноцінної інтерпретації художніх текстів, розуміння головних закономірностей перебігу літературного процесу;
- навчати учнів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість літературних творів, у тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних національних літератур та різних видів мистецтв;
- розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє мислення (образне, асоціативне, абстрактне, критичне, логічне тощо);
- формувати в учнів потребу в читанні літературних творів, здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури;
- виховувати повагу до книги як універсального носія інформації,
- відпрацьовувати навички розрізнення явищ елітарної та масової культури.
Об’єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо.
У 2013-2014 навчальному році вивчення світової літератури у 5 класі здійснюватиметься за новою навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розробленою на основі нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою наказом Міністерства від 6.06.2012 р. № 664.
5 клас за новою навчальною програмою розпочинає новий етап літературної освіти – прилучення до читання (5-7 класи), який продовжує етап літературного читання, що здійснювався у початковій школі. У зв’язку із підготовкою школярів до входження в сучасний світ і життя в умовах інформаційного суспільства необхідно залучити сучасні інформаційні технології для формування якостей творчого читача (Інтернет-портали бібліотек, сайти письменників і т.д.).
Згідно з новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти передбачається реалізація чотирьох змістових ліній: емоційно-ціннісної, культурологічної, літературознавчої і компаративної.
З метою підвищення мотивації учнів до вивчення української та іноземних мов у програмі з 5 класу закладено можливість читання художніх творів зарубіжних авторів в українських перекладах і мовами оригіналів (англійською, німецькою, французькою, російською тощо – за умови достатньої підготовленості учнів і вчителя).
У програмі збільшено варіативний компонент (20% – 14 годин із 70 на рік): резервний час (6 годин), уроки розвитку мовлення (4 години), уроки позакласного читання (4 години), коли вчитель може обрати твір із переліку додаткової літератури, розподілити додаткові години у межах розділу або теми, врахувавши свої уподобання, інтереси учнів, особливості й рівень підготовки класу.
Новий розділ «Сучасна література» сприятиме активізації читацької активності учнів, реалізації їх особистісного вибору цікавої книжки. Відповідно до Концепції літературної освіти збережена орієнтація учнів на читання художніх текстів у повному обсязі (у програмі зменшено кількість і обсяг творів, але бажано, щоб учні їх прочитали повністю, що сприятиме формуванню поваги до книги).
У рубриці «Україна і світ» збережено українські культурні цінності в умовах глобалізованого світу, утвердження пріоритетів нашого суспільства: мораль, патріотизм, толерантність, проблеми, знання української мови та іноземних мов, входження в мультикультурний світ.
Вивчення світової літератури у 5 класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2013-2014 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством:
· Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Грамота, 2013.
· Волощук Є.В. Світова література. Підручник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Генеза, 2013.
Представлені підручники відповідають вимогам нової програми зі світової літератури для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів, хоча кожен з них має свої особливості.
У підручнику авторського колективу Ніколенко О.М., Конєва Т.М., Орлова О.В., Зуєнко М.О., Кобзар О.І. реалізовано змістові лінії нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти – емоційно-ціннісну, літературознавчу, компаративну, культурологічну. По-новому представлено життя і творчість письменників на підставі сучасних матеріалів, у тому числі з інших країн.
У виданні представлено найкращі класичні, а також зроблено нові переклади програмних творів. Здійснено міжпредметні зв'язки світової літератури з курсами української літератури, української та іноземних мов.
Рубрики «Порівнюємо», «Обговорюємо», «Творчі завдання» та ін. засвідчують застосування інтерактивних технологій вивчення художніх текстів.
У сучасний період обсяг інформації довкола учня постійно збільшується, це стосується й інформації щодо художньої літератури. У зв’язку з цим головне завдання підручника зі світової літератури – дати базові знання, основну інформацію про літературу як вид мистецтва, прилучити учнів до читання художньої літератури і водночас навчити їх вчитися, тобто працювати з іншими джерелами інформації, самостійно шукати потрібну книгу, читати та оцінювати її, вивчати іноземні мови і культурні здобутки різних країн, що сприяє розширенню кругогляду молоді.
Основна інформація, вміщена в підручнику, поглиблюється і поширюється з допомогою інших супровідних видань для учнів і вчителів, розроблених членами авторського колективу, що утворюють навчально-методичний комплект до підручника (робочий зошит, зошит для контрольного оцінювання, хрестоматії художніх творів (мовами оригіналів та в українських перекладах) із відповідним методичним супроводом, дисками додаткових мультимедійних матеріалів, навчально-методичними матеріалами для вчителів).
Дидактичний матеріал у підручнику Волощук Є.В. структурований за таким алгоритмом: стаття про літературне явище та/або про письменника – художній текст – вияскравлення контексту (культурного, мистецького, літературного тощо). Художні твори, передбачені програмою для текстуального вивчення, представлені найкращими українськими перекладами. Великі за обсягом твори подані у скороченому вигляді, який є достатнім для їх обговорення на уроках у межах визначеного програмою навчального часу.
У випадках зазначеного у програмі варіативного вибору художніх творів у підручнику для текстуального вивчення пропонується один твір, а решта інших презентуються у рубриці «Літературний навігатор», яка включає стислий анонс творів та запитання і завдання для їх самостійного опрацювання.
Для ефективної реалізації визначених Державним стандартом та навчальною програмою змістових ліній літературної освіти була розроблена система додаткових рубрик: «Словник Мудрої Сови», «Літературна кухня», «Довідка Кота Вченого», «Авторитетна цитата», «Український мотив», «У світі мистецтва».
Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань за завдань, серед яких є такі, що розраховані на роботу в парах та групах.
Як інформаційні розділи, так і художні тексти супроводжуються у підручнику блоками запитань за завдань, серед яких є такі, що розраховані на роботу в парах та групах.
Вивчення світової літератури у 6—9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством: Зарубіжна література. 5—12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. — К., Ірпінь: Перун, 2005.
Вивчення світової літератури у 10—11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами, затвердженими Міністерством (наказ від 28.10.2010 № 1021). Ефективність практичного втілення системи профільного вивчення світової літератури та визначення ступеня її представленості як окремої навчальної дисципліни в профілях інших спеціалізацій забезпечується наявністю трьох профільних програм із світової літератури.
Світова література. 10—11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко — керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, 0.0. Покатілова. — К.: Грамота, 2011.
Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Суспільно-гуманітарний, художньо-естетичний напрями. Академічний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011
Світова література. 10-11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Філологічний напрям. Профільний рівень / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко – керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. – К.: Грамота, 2011.
№ 99 «Про Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів» розроблено навчальну програму зі світової літератури.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням зарубіжної літератури. 8—9 класи. / За загальною науковою редакцією Д.С. Наливайка, керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко; програму підготували: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, Г.В. Бітківська, К.Н. Баліна.
Для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) із поглибленим вивченням світової літератури можливим є заохочення школярів до вибору в старших класах філологічного профілю навчання, а відтак — до майбутнього опанування у вищих навчальних закладах фахів, пов'язаних із потребою в поглибленому знанні світової літератури (філолог, викладач вищого навчального закладу, учитель-словесник, журналіст, диктор телебачення, літературний редактор і/або коректор, офіс-менеджер тощо).
Навчальний предмет «Світова література» викладається українською мовою. Водночас, за наявності необхідних умов (вивчення в закладі відповідної мови, достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, у тому числі можливість дослідження образної системи, засобів виразності, поетики, стилістичних особливостей твору тощо мовою оригіналу), бажаним є розгляд художніх текстів мовою оригіналу (скажімо, творів Л.М. Толстого — російською, Б. Шоу — англійською, Ф. Кафки, Р.М.Рільке — німецькою, Гійома Аполлінера — французькою і т. д.). У такому разі предмет "Світова література" виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями іноземними мовами.
Оскільки з переважною більшістю художніх текстів на практиці учні ознайомлюються в перекладах українською мовою, особливу увагу слід звернути на якість цих перекладів, навчаючи школярів порівнянню творів на вісях «переклад—оригінал» і «переклад—переклад».
У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах світова література вивчатиметься за програмами:
У 5 класі: Світова література. 5—9 класи. Навчальна програма для учнів загальноосвітніх навчальних закладів / Укладачі: О.М. Ніколенко, К.В. Таранік-Ткачук, С.П. Фоміна, О.В. Ревнивцева, Т.П. Сегеда, Н.В. Онищенко — К.: Видавничий дім «Освіта», 2013.
У 6—9 класах: Зарубіжна література. 5—12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко, Г.М. Гребницький, Н.О. Півнюк, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська. Керівник авторського колективу Ю.І. Ковбасенко. За загальною редакцією Д.С. Наливайка. — К, Ірпінь: Перун, 2005.
У 10—11 класах: Світова література. 10—11 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний, спортивний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко — керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Балі¬на, Г.В. Бітківська, І.А. Тригуб, О.О. Покатілова. — К.: Грамота, 2011.
У 10—12 класах: Зарубіжна література. 10—12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Природничо-математичний, технологічний напрями. Рівень стандарту / Укладачі: Ю.І. Ковбасенко — керівник авторського колективу; Г.М. Гребницький, Т.Б. Недайнова, К.Н. Баліна, Г.В. Бітківська, І.А Тригуб, О.О. Покатілова. — К: Грамота, 2009.
Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Зазначені курси сприяють одержанню старшокласниками чітких уявлень про свою майбутню професію, що так чи інакше має бути пов'язана з філологією (учитель-словесник, журналіст, редактор, коректор, перекладач, фольклорист, науковець філологічної спеціалізації тощо), а також дають змогу виробити особистісні риси та фахові навички.
Програми курсів за вибором і факультативів, рекомендованих Міністерством, вміщено у збірнику:
Збірник програм курсів за вибором і факультативів зі світової літератури. 8—11 класи. Книга 1 /За загальною ред.: Таранік-Ткачук К.В., Дворницької І.П. — Тернопіль: Мандрівець, 2011. — 336 с.
Організаційні аспекти щодо використання програм курсів за вибором і факультативів зазначено в інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення світової літератури в загальноосвітніх навчальних закладах у 2013—2014 навчальному році (лист Міністерства від 01.06.2012 року № 1/9-426).
Для систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення світової літератури у кожному класі. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов'язковим для проведення в кожному семестрі. Вчитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контрою відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей класу тощо.
Комментариев нет:
Отправить комментарий